План

проведення педагогічної діагностики

1

Підготовка інструментарію для проведення педагогічної діагностики

2

Роздрукування необхідних матеріалів для проведення педагогічної діагностики

3

Проведення педагогічної діагностики

4

Статистичне опрацювання матеріалів, отриманих після проведення педагогічної діагностики

5

Узагальнення результатів, складання аналізу педагогічної діагностики

 


Порівняльна таблиця змісту діагностики, моніторингу, аналізу та контролю

 

 

Діагностика

Моніторинг

Аналіз

Контроль

Визначення

Метод з’ясування всіх обставин перебігу дидактичного процесу, достеменне визначення його результатів; діагностування — процес (складова частина) практичної діяльності педагога

Засіб контролю за процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку педагогічних систем

Функція управління, що спрямована на регулярне вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів процесу і вироблення на цій основі рекомендацій з упорядкування системи або переходу її у більш якісний стан

Функція управління, що спрямована на інформування про стан об’єкта; використовують для запобігання негативним результатам; процедура регулярна, систематична та своєчасна

Мета

Контроль, перевірка, оцінювання, накопичення статистичних даних, їх аналіз; виявлення динаміки, тенденцій і закономірностей та прогнозування подальшого розвитку

Правильна оцінка ступеня спрямованості та причин відхилення фактичних результатів від прикінцевої мети; коригування та прогнозування розвитку об’єкта

Вивчення стану, оцінка результатів освітнього процесу, створення цілісної картини процесу з різноманітних даних, вироблення рекомендацій

Діагностування та надання інформації про стан об’єкта; стимулювання творчої активності; попередження негативних тенденцій

Форма звітування

Протоколи результатів діагностування

План моніторингу, наказ

Система рекомендацій

Довідка, наказ

Зміст

Фіксування результатів розвитку, навчання та виховання дітей за певний проміжок часу

Відстеження розвитку об’єкта, реєстрація змін, що засвідчують появу нового стану об’єкта

Вивчення процесів розвитку, навчання і виховання дітей; результативність методичної роботи; якість дошкільної освіти

Відстеження об’єкта в рівноважному стані; перевірка виконання державних програм та нормативних актів

Умови

Комплексний підхід; цілісний, системний аналіз; динамічне вивчення результатів

Об’єктивність; валідність (придатність); надійність; урахування психолого­педагогічних особливостей дітей; систематичність; гуманістична спрямованість

Повнота; конкретність; обґрунтованість; прогностичність; об’єктивність; масовість

Інтеграція; гуманізація; індивідуалізація; плановість; систематичність; дієвість

Види

Початкова (під час постановки конкретних завдань, на початку певної діяльності або роботи з дітьми).

Поточна (відстеження освітнього процесу з дітьми на певному етапі).

Узагальнювальна (підбиття підсумків певного періоду життєдіяльності колективу, аналіз реалізації конкретної мети, завдань).

 

Фіксування результатів проводиться одночасно двома­трьома особами (вихователь, методист, батьки, студенти педагогічного училища тощо); записи зіставляються, на їх основі складається протокол обстеження

За масштабами цілей освіти (оперативний, тактичний, стратегічний).

За етапами навчання (вхідний або вибірковий, вихідний або підсумковий).

За часовою залежністю (ретроспективний, попереджувальний, поточний).

За частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний).

За охопленням об’єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний).

За організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний).

За рівнями управління освітнім процесом (управлінський, адміністративний, педагогічний).

 

Розроблення апарату й технології вимірювання реального стану об’єкта; передбачає створення еталона, що забезпечує реалізацію, перевірку та перегляд мети й завдань управління

За суб’єктами (аналіз, який проводиться адміністрацією ЗДО).

За метою (підбиття підсумків, з’ясування педагогічних резервів, узагальнення передового педагогічного досвіду).

За змістом (комплексний, тематичний, параметричний, підсумковий).

За повторюваністю (періодичний, одноразовий, оперативний, поточний).

Стратегічний

 

Визначення об’єкта, суб’єкта, предмета, мети, джерел, змісту і повторюваності

Попередній (перевіряється правильність визначеної мети, вірогідність прогнозів, можливості реалізації завдань).

Поточний (контролюється хід виконання деяких етапів реалізації концепції, програми; оцінюються зміни умов діяльності).

Тематичний (з’ясовується рівень розв’язання завдань упродовж вивчення певного блоку (теми), стан рівня розвитку здібностей, ЗУНів).

Комплексний (забезпечується одержання інформації про роботу щодо реалізації чинних програм).

 

Охоплює апарат і технологію вимірювання реального стану об’єкта; передбачає наявність реального еталона для реалізації мети й завдань управління

Етапи

Підготовчий — збирання інформації (спостереження за дитиною, аналіз відповідей, продуктів дитячої діяльності, бесіди з батьками, обстеження життя в родині тощо).

Практичний — реєстрація отриманих даних.

Аналітичний — інтерпретація отриманих результатів

Підготовчий — постановка мети, визначення об’єкта, встановлення дефініцій, вивчення відповідної літератури.

Практичний — збирання інформації шляхом спостережень, співбесід, тестування, анкетування, відвідування занять, режимних моментів.

Аналітичний — аналіз і систематизація отриманої інформації, розробка рекомендацій і пропозицій щодо подальшого періоду, формулювання висновків

Підготовчий — попереднє ознайомлення з предметом аналізу, морфологічний опис предмета аналізу, опис структури, визначення причини.

Аналіз інформації, узагальнення.

Прийняття управлінського рішення

Підготовчий — збирання інформації.

Аналіз інформації — первинна обробка інформації, класифікація.

Оформлення результатів.

Перевірка виконання вказівок

Методи

Спостереження (безпосередні, опосередковані, відкриті й закриті).

Бесіда як допоміжний метод.

Метод доручень як один із видів природного експерименту.

Аналіз мовлення батьків і рідних дитини.

Кваліметричні методи

Статистичні обстеження, експертні опитування педагогічного складу, дітей.

Методи фокус­груп.

Метод контент аналізу.

Методи обробки та накопичення інформації.

Методи математичної статистики

Аналіз, синтез.

Аналогія.

З’ясування причинних зв’язків.

Розчленування, групування, порівняння.

Вивчення документації

Бесіда.

Спостереження.

Вивчення документації.

Анкетування і тестування (дорослих).

Контрольно­діагностичні зрізи.

Соціометрія, хронометрування

Учасники

Залучаються діти всіх вікових груп

Залучаються всі суб’єкти освітнього процесу (педагоги, діти, батьки)

Залучаються працівники ЗДО, що впливає на їхню рефлексивну сферу й зумовлює рефлексивний розвиток

Здійснює одноосібно керівник; іноді залучаються працівники ЗДО (самоконтроль); вплив на рефлексивну сферу підлеглих не передбачається

 

Моніторинг динаміки досягнень дітей дошкільного віку

Методичний порадник

Пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів є спрямування освітнього процесу на реалізацію нового Базового компонента дошкільної освіти.

Цілісність освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі забезпечується реалізацією  БКДО та тієї чи іншої програми.  Важливим інструментом підвищення ефективності впровадження та реалізації програми є обов'язкове її обговорення в колективі, у групах та на батьківських зборах разом з батьками, які являються активними учасниками освітнього процесу в СЗДО.

 Запорукою успішної реалізації ключових завдань БКДО та програми для кожної вікової групи, організації та змістового наповнення освітнього процесу у СЗДО є створені належні умови, а саме:

-  професійна підготовка кадрів;

-  створення предметно-розвивального середовища;

-  науковий супровід навчальних програм;

-  навчально-методичне забезпечення;

-  забезпечення виявлення труднощів у педагогів, з метою їх корекції;

-  створення консультативної служби для батьків.

Проте, як підтверджує практика, головними умовами, які забезпечують ефективність реалізації  завдань БКДО та освітньої програми, за якою працює педагогічний колектив СЗДО, є: створення ігрового предметно-розвивального середовища у групах та в СЗДО вцілому і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу з дошкільниками.

Важливим показником результативності роботи СЗДО є готовність дитини до навчання у школі: фізична, соціальна, вольова, мотиваційна, інтелектуальна  

 На сьогоднішній день показником ефективності реалізації завдань БКДО є його наступність зі стандартами початкової школи. Отже, визначені Базовим компонентом дошкільної освіти  вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок дітей, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе є обов'язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу в СЗДО.

Про якість змісту дошкільної освіти та підготовки дітей до школи свідчить рівень їх розвитку, завдяки якому вони готові до шкільних навантажень та виконання навчальних завдань, закладених у ДСЗПО.

Л.С. Виготський  "Готовність дитини до школи забезпечує такий рівень її актуального (дійсного на момент діагностики) розвитку, за якого "зона найближчого розвитку" (можливі досягнення дитини) перекриває програмні вимоги перших місяців навчання в школі".

  Моніторинг - це засіб контролю за освітнім процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічного колективу СЗДО, що забезпечує безперервне стеження за станом освітньої роботи і прогнозування розвитку  дошкільної освіти.

Метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в СЗДО.

Завдання  моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми СЗДО.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності СЗДО прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в СЗДО.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Об'єктами моніторингу є:

·       інформація про учасників освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків), зокрема про стан їх здоров'я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах;

·       навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу.

·       результати освітнього процесу (навчально-пізнавальної, творчої, ігрової діяльності дітей тощо).

Отже, учасниками моніторингу є всі суб'єкти освітнього процесу (педагоги, діти, батьки).

Методами моніторингу є:

- статистичні обстеження;

- експертні опитування педагогів, дітей, батьків;

- вивчення документації педагогів;

- метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей;

- методи обробки та накопичення інформації;

- методи математичної статистики.

   Педагогічна діагностика - це метод з'ясування всіх обставин перебігу освітнього процесу, достеменне визначення його результатів; педагогічне діагностування - процес (складова частина) практичної діяльності педагога, яка передбачається його посадовими обов'язками, з метою вивчення  стану і результатів освітнього процесу з дошкільниками.  На цій основі проводиться правильне прогнозування можливих відхилень, визначення шляхів їх попередження, а також коригування процесу навчання, виховання і розвитку дошкільників з метою підвищення якості дошкільної освіти.

Змістом педагогічної діагностики є фіксування результатів розвитку, навчання та виховання дітей за певний проміжок часу (місяць, квартал, півріччя, навчальний рік). Учасниками педагогічної діагностики в СЗДО є діти всіх вікових груп.

У поняття «діагностування» вкладається ширший і глибший зміст, ніж у поняття «перевірка знань, умінь і навичок» дітей. Останнє тільки констатує результати, не пояснюючи їх походження. У той час як діагностування включає контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних про дитину, їх аналіз, розглядає результати розвитку дитини з урахуванням способів їх досягнення.

Види педагогічної діагностики:

·       Початкова (на початку навчального року (вересень) з метою визначення стартових можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на перспективу).

·       Поточна (відстеження результатів освітнього процесу з дітьми на певному етапі - за місяць, квартал, півріччя).

·       Узагальнювальна (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, рівнів їх розвитку та виконання освітніх програм).

Педагогічна діагностика дітей проводиться під час звичайних для них видів діяльності: занять, гри, самостійної діяльності, прогулянки, інших режимних моментів, в ході яких вихователь спостерігає за поведінкою дітей, особливостями їх спілкування, зацікавленнями, досягненнями тощо. Проте діагностування містить і спеціальні діагностичні процедури, які відбуваються також у звичній обстановці: в режимі гри, бесіди, заняття чи міні-заняття з окремими дітьми.

Найпоширенішим методом здійснення аналізу результатів освітньої роботи з дітьми раннього віку (до 3-х років) є педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку малюків (вересень, січень, травень). В результаті цієї педагогічної діагностики визначається чотири групи розвитку дітей, з яких три перших характеризують нормальний розподіл дітей, а четверта - граничний, що вимагає особливої уваги дорослих (педагогів, логопеда, психолога, лікарів). Залежно від результатів нервово-психічного розвитку дітей завдання педагогів може полягати надалі або в збереженні досягнутого рівня розвитку кожної дитини, або в підвищенні цього рівня.  (див. ж-л «Вихователь-методист дошкільного навчального закладу» №6\2010).

За результатами обстеження нервово-психічного розвитку малюків вихователі розподіляють їх на дві підгрупи за психологічним віком (молодшу. старшу), посилено працюючи з дітьми молодшої підгрупи.

З першої молодшої групи педагогічне обстеження рівня розвитку дітей може проводитися:

- за найбільш значущими знаннями, вміннями та навичками (показниками, критеріями) з кожного розділу програми;

- за показниками (критеріями) кожного освітнього напряму («Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у світі природи», «Дитина у світі мистецтва», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,«Гра дитини», «Мовлення дитини»);

- за показниками (критеріями) ключових  компетентностей  (здоров'язбережувальна, особистісно-оцінна; родинно-побутова, соціально-комунікативна,  предметно-практична,  художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна,  логіко-математична, природничо екологічна,  мовленнєва, комунікативна).

З метою проведення цілеспрямованого  і повного педагогічного обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно БКДО вихователям варто оцінювати досягнення дітей кожної вікової групи за показниками (моделями, критеріями) всіх семи освітніх напрямів. Для кожної вікової групи ці критерії свої, і добираються вони з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючись з освітніми напрямами БКДО, оскільки розвиток дитини - це цілісний процес, який відбувається по усім освітнім напрямам, і він не може розглядатися ізольовано від жодного з них. Дуже важливо отримувати інформацію про розвиток дитини також і від батьків та враховувати її при виведенні результатів педагогічної діагностики.

Методи педагогічної діагностики:

- контрольні та підсумкові заняття;

- міні-заняття з окремими дітьми;

- спостереження  за дітьми (безпосередні, опосередковані);

- бесіда з дітьми  (як допоміжний метод);

- метод доручень (як один із видів природного експерименту);

- вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);

- контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей  з різних розділів програми  (нульові зрізи - у вересні, контрольні зрізи - у грудні-січні, підсумкові зрізи - у квітні-травні);

- дидактичні ігри та вправи;

- розвивальні ігри ;

- вивчення листків здоров'я кожної дитини;

- анкетування (опитування)  батьків;

- кваліметричні методи тощо.

Практика показує, що у роботі вихователів  контрольні та підсумкові заняття займають чільне місце, оскільки одночасно можна перевірити рівень виконання програми з конкретного розділу чи освітнього напряму більшої частини дітей. Проте на такому занятті має бути присутній для фіксації показників і ведення протоколу педагогічної діагностики завідувач, вихователь-методист чи інша доросла особа. Фіксування результатів педагогічної діагностики може проводитися одночасно двома-­трьома особами (вихователь, завідувач, методист, психолог, батьки, студенти-практиканти тощо); їх записи зіставляються, на їх основі складається протокол обстеження (окремо по кожній дитині або у зведеній таблиці).

В ході педагогічної діагностики складається аналітична таблиця показників (критеріїв),  у якій знаками «+», «-» позначається наявність або відсутність у дитини перерахованих умінь за всіма показниками.  Практика показує, що аналізувати рівень знань, умінь і навичок кожної дитини за кожним критерієм зручніше за 4-х бальною системою: 4 бали - високий рівень, 3 - достатній, 2 - середній, 1 -нижче середнього, 0 - початковий. Далі варто підраховувати загальний бал по кожному критерію та процент освоєння рівня знань дітьми.

·       4 бали - високий рівень розвитку ВР (обдарована дитина): дитина самостійно дає відповідь на поставлене проблемне запитання, яке відповідає програмі наступної вікової групи;

·       3 бали - рівень вище середнього ВС (достатній): дитина самостійно знаходить відповідь на запитання за програмою своєї вікової групи, іноді за навідним запитанням вихователя;

·       2 бали - середній рівень розвитку СР (задовільний): дитина розуміє запитання за програмою своєї вікової групи і відповідає при незначній допомозі вихователя;

·       1 бал - рівень нижче середнього НС (незадовільний): дитина не може самостійно дати відповідь на запитання і відповідає при значній допомозі вихователя;

·       0 балів - початковий рівень розвитку ПР (критичний): дитина не розуміє суті запитання, а тому не може на нього відповісти.

В результаті педагогічної діагностики підраховується кількість виставлених позитивних оцінок за кожним з показників у таблиці і для кожної дитини. Отримані результати дають можливість визначити, які з пройдених тем багатьма дітьми засвоєні недостатньо, а тому необхідним є проведення повторних занять, інших форм організованої навчально-пізнавальної діяльності з вихованцями.

Критерії оцінювання компетентності дошкільника мають бути не формальними - не кількісними (виконав, запам'ятав, зробив, повторив, відобразив тощо), а якісними (як саме виконав - самостійно, раціонально, старанно, творчо, точно чи за допомогою інших, шляхом простих маніпуляцій, похапцем тощо).

Формула для виведення середньої оцінки виконання дітьми завдань з того чи іншого розділу програми, освітньої лінії (у %) :

Фактично виявлено позитивних оцінок (ВР, ВС, СР)       Х 100%

 Максимально можлива кількість позитивних оцінок

 (де максимально можлива кількість позитивних оцінок розраховується множенням  кількості всіх виділених у таблиці показників на загальну кількість обстежених дітей).

Щоб визначити рівень виконання програми та БКДО у групі вцілому, варто зробити зведену таблицю по всіх її розділах (освітніх лініях), показники додати і знайти середній показник виконання програми. Аналогічно визначається середній показник виконання програми та БКДО по СЗДО (це показник якості надання освітніх послуг або якості дошкільної освіти в СЗДО). Узагальнені дані педагогічного обстеження обговорюються на засіданні педагогічної ради.

        Приклад зведеної таблиці показників засвоєння програми та БКДО

 

 

           Освітні напрями

Рівень засвоєння програми (%)

молодша

група №

середня

група №

старша

група №

по

СЗДО

Особистість дитини

 

 

 

 

Дитина в соціумі

 

 

 

 

Дитина в природному довкіллі

 

 

 

 

Дитина у світі мистецтва

 

 

 

 

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

 

 

 

 

Мовлення дитини

 

 

 

 

Гра дитини

 

 

 

 

Рівень виконання програми, БКДО в групі вцілому

 

 

 

 

        Цей метод діагностики хоча  досить громіздкий і об'ємний, однак є досить ефективним і найоб'єктивнішим. Він дає можливість оцінити кожну дитину і спланувати програму її особистого розвитку.

 Шкала оцінювання якості освітнього процесу, рівня сформованості життєвої компетенції дитини ( в %) за кваліметричною моделлю Г. Єльнікової:

- 90-100% - високий рівень освітнього процесу, компетенція сформована повною мірою - 3,6-4 бали;

- 65-89% - вище середнього або достатній рівень, компетенція сформована достатньо - 2,6-3,5 бала;

- 40-64% - середній рівень або задовільний, компетенція сформована посередньо - 1,6-2,5 бала;

- 15%-39% - рівень нижче середнього (незадовільний), компетенція сформована мінімально - 0,6-1,5 бала;

- до 15% - низький рівень (критичний), компетенція не сформована - 0 балів.

    Практика показує, якщо рівень освітнього процесу у групі та сформованості життєвої компетенції дошкільників вже становить нижче 50% (рівень освітнього процесу не відповідає нормі), тоді вихователям цієї групи варто задуматися, чи правильно вони обрали свою професію...

      Особливо значущою сьогодні є така форма діагностики розвитку дошкільників, коли до неї залучаються батьки вихованців. Вже на початку навчального року батькам можна запропонувати перелік всіх показників засвоєння дитиною знань, умінь і навичок на навчальний рік (можна за розділами програми чи за освітніми напрямами) для самостійного оцінювання рівня її розвитку та відзначити у ньому ті знання, які дитина вже має на початку навчального року. Наприкінці навчального року батькам пропонувати повторити процедуру і порівняти рівень розвитку дитини з тим, який був на початку навчального року, оцінити її власні досягнення і спланувати подальшу освітню роботу. Вихователь порівнює результати діагностики, проведеної батьками, з власними та робить відповідні висновки щодо рівня розвитку дитини. Тісна співпраця родини і дошкільного закладу не забариться, як і не забариться шанобливе ставлення до праці вихователя СЗДО.

Педагогічна діагностика не спрямована на те, щоб ділити дітей на категорії, вішати ярлики, робити висновки: здатна, не здатна дитина засвоїти програму, а навпаки - надати дитині допомогу і підтримати в її можливостях та зацікавити у прагненні більше дізнаватися про щось нове. Небажано повідомляти безпосередні результати педагогічної діагностики дитини іншим дітям, батькам, знайомим дорослим. Вихователь має лише надати батькам конкретні методичні рекомендації та поради, як саме допомогти дитині в її розвитку з тих чи інших розділів програми, освітніх напрямів, як спільно з ними досягнути кращих результатів у підготовці дитини до школи.

Результати педагогічної діагностики порівнюються тільки з власними досягненнями дитини протягом певного періоду. Лише за правильної організації освітнього процесу вихователем у тісній співпраці з батьками в дитини, як показує практика, поступово підвищується  рівень розвитку, і вже на кінець навчального року може з початкового рівня  перейти у середній, а з середнього - у вище середнього чи навіть у високий рівень розвитку.

            Отже, педагогічна діагностика дозволяє вихователям і вихователю-методисту своєчасно фіксувати рівні розвитку дітей на початок, середину та кінець навчального року. А систематичне відстеження (моніторинг) динаміки змін у розвитку дошкільників допомагає визначати необхідні методи надання їм допомоги за кожним освітным напрямом, а також вносити корективи в освітній  процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому. Таким чином, педагогічна діагностика - це основа для здійснення педагогічного моніторингу в СЗДО.

Педагогічна діагностика відрізняється від психологічної, яка проводиться практичним психологом за спеціальними тестами з метою дослідження різних психічних функцій дитини (уваги, пам'яті, мислення, сприймання тощо) та визначення відповідності-невідповідності її психічного розвитку нормі.